9 грудня

День Святого Миколая

Різдв'яна ярмарка

На день Св. Миколая на всі новорічні свята у Чернівцях відкривається Різдвяний ярмарок

З метою збереження національних традицій, створення святкової атмосфери відпочинку у рамках новорічно-різдвяних свят з 19 грудня по 20 січня на площі Соборної міста Чернівців проводиться Різдвяний ярмарок.
Спеціально для дітей на ярмарку щорічно зводиться будиночок Діда Мороза, де за розказаний віршик чи сповнену пісню кожен отримує пряник.
До участі у ярмарку запрошуються суб'єкти підприємницької діяльності та майстри народних ремесел для здійснення новорічних різдвяної торгівлі:
● сувенірною продукцією (вироби із глини, вовни, шкіри, лози, дерева, металу тощо);● товарами для дітей (іграшки, новорічні прикраси);● подарунками, книгами тощо;● хлібобулочними, кондитерськими виробами та оригінальними святковими смаколиками (солодкості, вироби із шоколаду та карамелі, пампушки, пряники, печиво, прикрашені візерунками з новорічної різдвяної тематики)● продукцією бджільництва;● продукцією ресторанного господарства (страви національних кухонь)глінтвейном, гарячими напоями (чай різних смаків, кава, гарячий шоколад тощо).

4 січня 

Св. Василя Великого

Фестиваль Маланок

14 січня – Св. Василя Великого, у Вашківцях проводиться костюмований карнавал, який наступного дня триває у Чернівцях.

malankafest.com.ua 

Фестиваль Маланок у Чернівцях засновано у 2011 році туристичною громадською організацією «Палітра Буковини». Основною ідеєю фестивалю є презентація Чернівецької області як краю різнобарвного в етнічному відношенні, регіону в якому збережено традиції народних свят, зокрема традиції маланок. Оскільки серед традиційних свят новорічної обрядовості на Буковині у зимовому циклі особливо вирізняється традиція маланкування.
Фестиваль Маланок у Чернівцях — це унікальне дійство, на якому представлено українську, бессарабську, гуцульську, молдавську, румунську маланку, традиції яких збережено на Буковині. У Фестивалі беруть участь також колективи з Маланкою осучасненою, так званою периберією. Особлива значимість участі у Фестивалі маланкуючих колективів області, які демонструють справжню маланку, вік якої понад сто років.
Під час святкової, карнавальної ходи учасників фестивалю вулицями міста Чернівці, глядачі можуть побачити та відчути колоритність, різноманітність, унікальність колективів. А ексклюзивності, оригінальності та фантазії учасникам Фестивалю не позичати.Протягом міжфестивального періоду колективи ретельно готуються до Фестивалю Маланок, щоб вразити не лише глядачів, а й гідно оцінити члени журі. Досвідчені етнографи, мистецтвознавці, фахівці з питань культури оцінюють виступи колективів та обирають найкращих із найкращих. Члени журі враховують творчу індивідуальність, виконавську майстерність колективів, музичний супровід, цілісність репертуарного дійства.
Фестиваль Маланок — це захід, який об'єднав зусилля членів туристичної громадської організації «Палітра Буковини», Чернівецької міської ради, обласної державної адміністрації, підприємців області та, звичайно, тих людей, які зберігають та продовжують традиції нашого краю.
Святкування ритуального дійства Маланки було і залишається фактором, що задовольняло духовні, естетичні потреби людей, у них виявлялися їхні вірування, почуття, таланти, гостинність. Тому організатори піклуються про те, щоб Фестиваль Маланок відбувався в атмосфері толерантності, піднесення та святковості.

Травень

Остання неділя Травня

Вихід на Полоніну

Остання неділя травня – у Путилі проводиться фестиваль Вихід на Полоніну

Щороку наприкінці весни у селищі Путила та інших гірських селищах Буковини проводиться традиційне свято виходу на полонину – «Полонинська ватра». Цього дня пастухи збирають отари та вирушають до верхів'я гір, де вони пробудуть до осені.

Все починається з того, що трембіти сповіщають про початок свята, з гір у національному гуцульському одязі спускаються мешканці навколишніх сіл та пастухи на конях. Лунають пісні, вихруться танці. Головним символом свята є величезна ватра (вогнище), адже цього дня вогонь запалиться на 30 полонинах і підтримуватиметься там до кінця літа.

Ватаг мовить чабанам: «Запаліть, хлопці, ватри, несіть цей вогонь полонини, і щоб він не згасав там усе літо!» Дівчата співають, кроплять дорогу водою, вистилають її квітами, а пастухи вирушають у гори. Протягом дня музично-танцювальні народні колективи розважатимуть гостей та учасників свята. Усі бажаючі зможуть скуштувати страви гуцульської кухні: бануш, кулешу, гуслянку та бринзу.

У програмі свята також – виставка-продаж виробів декоративно-ужиткового мистецтва, концерт, спортивні заходи, гуцульські забави.

16 червня

На Трійцю

ОБНОВА - фест

Буковинський молодіжний етнодуховний фестиваль «ОБНОВА – фест»

www.obnova-fest.cv.ua 

Буковинський молодіжний етнодуховний фестиваль "Обнова-фест" проводиться з 2008 року. За попередні роки його відвідали десятки тисяч гостей і він увійшов до найулюбленіших і найпопулярніших фестивалів у західній Україні. В «Обнові-фесті» взяли участь найкращі фольклорні колективи краю («Черемшина», «Южинецькі баби»…), народні умільці (І.Василович, І.Гончар, Л.Васкул…), Чернівецький обласний академічний музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської , формація «Тіні вогню», відомі музичні гурти (дует «Писанка», «Н-три», «Камишовий кіт», «Стелс», «Зникла грамота», «Тарута», «Коралі», «Ортон», «Знак води», «Самі свої», «Фліт», «Тінь сонця», «Від Vinta», «Перкалаба», «Kozak System», «Гуцул Каліпсо», «Бандербенд», «Мері».. .).

Дата та місце проведення: Фестиваль проходить переважно на Трійцю у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту (вул. Світловодська 2, вхід з вул. Московської олімпіади, 38-б).

Мета фестивалю: Поєднуючи українські народні звичаї та традиції, духовну обрядовість з історичним минулим та сучасною молодіжною культурою, сприяти зростанню національної самосвідомості молодих людей, вихованню гордості та патріотизму до своєї держави, рідного краю, міста.

Типова програма свята: Спільна (екуменічна) молитва за українську молодь, виступи аматорських та професійних фольклорних та танцювальних колективів, театрів, виставка-продаж виробів народних майстрів, історична реконструкція, цікаві забави для дорослих та дітей (катання на конях, конкурс дитячої творчості) атракціони та інше), майстер-класи (бісероплетіння, вишивка, гончарство, виготовлення дощовиці, валяння вовни, виробництво народних прикрас та ляльок-мотанок, гра на народних інструментах та інші), буковинська кухня, показ національних мультфільмів та кіно, концерт відомих українських гуртів та молодих виконавців.

12 липня

Свято Петра та Павла

Петрівський ярмарок

12 липня – свято Петра та Павла, до якого у Чернівцях у суботу та неділю приурочується «Петрівський ярмарок»

yarmarok.cv.ua

У Чернівцях проводиться міське свято «Петрівський ярмарок», присвячене дню Петра та Павла. Цього року Петрівський ярмарок святкує 228 років із року заснування. Перша згадка про Петрівський ярмарок датується 1786 роком, і на той час ярмаркове дійство тривало два тижні.

З часом Петрівка — так ще відомий цей ярмарок — змінювався, починався як невелике містечко з наметів, і сьогодні гармонійно поєднуються культурні та мистецькі заходи, майстер-класи, а також, звичайно, продаж та презентацію різних товарів і послуг на будь-який смак.

Петрівський ярмарок у Чернівцях проводиться протягом двох днів і розташовується у центрі міста — на основних площах та прилеглих до них вулицях. На ярмарку представляють свою продукцію підприємці з Чернівців та області, а також з інших областей України та навіть з-за кордону.

Петрівський ярмарок — це свято, на яке з нетерпінням чекають жителі Буковини та гості краю. Гуляючи центром Чернівців, кожен може не тільки відчути справжній ярмарковий настрій, знайти розваги до душі, а й придбати сувеніри та вироби народних майстрів, поласувати смакотами традиційної буковинської кухні, взяти участь у різних майстер-класах.

5-8 вересня

Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz

Дія, побудована на фундаменті культурної спадщини Чернівців.

www.meridiancz.com 

CZERNOWITZ - такою була назва австрійських Чернівців 1774-1918 років. Це місто по праву вважається таємною літературною столицею Європи. Тут жили та творили Ольга Кобилянська та Юрій Федькович, Роза Ауслендер та Георг Дроздовський, Йозеф Бург, Елізер Штейнберґ та Іцик Мангер, Грегор фон Реццорі, Міхай Емінеску та загадковий поет повоєнної Європи Пауль Целан. Саме в його промові «MERIDIAN», сказаної 1960 року при отриманні літературної премії Георга Бюхнера, це слово трактується не просто як географічний термін, а як філософське поняття, пов'язане з літературою. Через два роки, на вручені іншої нагороди, Пауль Целан про своє рідне місто скаже: «Це була місцевість, де жили люди та книги».

Міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ – дійство, побудоване на фундаменті культурної спадщини Чернівців, продукт генної та історичної пам'яті його мешканців. Метою фестивалю є повернення Чернівців на культурну карту Європи та розвиток діалогу між сучасними українськими поетами та їхніми закордонними колегами.
Учасниками MERIDIAN CZERNOWITZ є відомі та цікаві поети з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Великобританії, США, Данії, Нідерландів, Люксембургу, Ліхтенштейну, Польщі, Румунії, Росії, України та ін. Ознайомитись із переліком авторів за роки існування фестивалю можна тут. Але головним учасником MERIDIAN CZERNOWITZ є саме місто, де в цей час проходять численні поетичні читання, лекції, дискусії, презентації книг, поетичні прогулянки, музично-поетичні та винно-сигарно-поетичні вечори та театральні перфоманси.

Оскільки поезія інтер'єром Чернівців, то протягом фестивалю його відвідувачі зможуть поринути у затишну літературну атмосферу, насолодитися добірною європейською поезією, насолодитися мистецтвом, яке не має меж, у супроводі цікавих українських та зарубіжних поетів

Жовтень

Перша субота та неділя жовтня

День міста Чернівці

Святкові заходи проходять у першу суботу та неділю жовтня.

День міста приурочений до першої письмової згадки про Чернівці у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго «Статут про мито» від 8 жовтня 1408 р. Таким чином, у 2008 році Чернівці відсвяткували свій 600-річний ювілей.

Свято починається на Центральній площі, коли з балкона вежі міської ратуші, рівно о 12-й, трубач у буковинському народному вбранні заграє на трубі мелодію «Марічки». Центральна площа на цей час, як і колись, перетворюється на торжище: тут розгортають свої лотки народні майстри, книгопродавці та кондитери.

На Соборній площі урочистою ходою у супроводі молодих барабанщиць проходять муніципальні працівники, професори місцевих університетів, титуловані спортсмени, успішні бізнесмени та інші шановні городяни, а також чернівчани, котрі охоче до них приєднуються. Згодом Соборна площа стає головним концертним майданчиком міста: вдень тут виступають хорові, фольклорні та танцювальні колективи, а ввечері – естрадні зірки.

На інших площах міста розгортають свої експозиції різноманітні виставки, проходять різноманітні вікторини та конкурси. У програмі свята також – міжнародний фольклорний фестиваль "Буковинські зустрічі"; фестивалі народного та декоративно-ужиткового мистецтва «Буковинські джерела» та «Народні промисли»; свято української, єврейської, румунської, німецько-австрійської, польської національної культури та кухні.