Костел Серце Ісуса

Неоготичний костел Найсвятішого серця Ісуса

У 1885 році від архієпископа Зигмунта Щесни Фелинськи надійшло офіційне звернення до Товариства єзуїтів з проханням поширення діяльності ордену на територію Чернівців. Після цього священиком єзуїтів у Чернівцях був призначений отець Симон Тиховськи. Перші служби він проводив у маленькій каплиці, голосно прозваній Чернівецькою Резиденцією. Проте, кількість послідовників єзуїтів росла, громада римо-католиків збільшувалася і з’явилася необхідність будівництва нового костелу.

Створити проект костелу, в кращих традиціях готичних храмів Європи, доручили директору Чернівецької вищої Промислової школи, професору Ляйцнеру. Кошти на будівництво збирали шляхом пожертвувань віруючих Буковини і Галичини. Початкова вартість будівництва була визначена у 160 000 злат. В результаті, разом зі скульптурами, дзвонами, більшим органом і резиденцією, котра була прибудована з тильного боку костелу, вартість будівництва склала 208 000 злат.

Віконні вітражі були привезені з Польщі, на жаль, до сьогодні збереглися тільки верхні вітражі. Автором настінних розписів став художник Каша з Миколаєва, а автором головного вівтаря й амвона – майстер Штуфлесер з Австрії. Встановлений у костелі орган вартістю 5 000 флоринів був виготовлений на заводі Рігера в Німеччині. Весною 1894 року з Шотландії було привезено три дзвони. Найбільший з них назвали “Серце Ісуса”.

Урочисте освячення початку будівництва костелу відбулося 7 червня 1891 рокуНа свято освячення прийшло настільки багато віруючих, що для урочистої служби довелося зовні костелу встановити окремий вівтар. Святкове богослужіння відбувалося трьома мовами: польською, українською та німецькою. А 21 червня 1895 року відбулося присвоєння храму імені “Пречисте серце Ісуса”.

Після захоплення Чернівців рядянськими військами, в 1940-1941 роках костел продовжував працювати під наглядом органів НКВС, а в 1945 році місцева влада ненадовго передала храм православним віруючим. Проте, вже за рік, костел було відібрано і у правосланої общини.

Протягом деякого часу храм був зачинений, згодом там вирішили розмістити обласний архів, котрий на той момент був розкиданий у чотирьох різних приміщеннях міста. В результаті, більшу частину внутрішнього інтер’єру храму було знищено. Всередині храм зробили триповерховим за допомогою двох залізобетонних перекриттів, які кріпилися у стінах костелу. А між колонами звели цегельні стіни. Нижні вітражі вікон були знищені, верхні, на щастя, вціліли.

Починаючи з 1 березня 2010 року храм належить створеній у 1996 році релігійній громаді Римсько-католицької церкви. Всередині храму відбуваються відбудовчі та реставраційні роботи.