Соборна площа

Соборна площа розташована в центрі Чернівців і є однією з найдавніших та найбільших у місті.

Собор збудований у стилі пізнього класицизму протягом 1844-1866 років. Автор проекту — видатний віденський архітектор Ферденант Реаль (Roell). Споруда складається з триманого нефу, типового для буковинської культової архітектури, та двох однакових дзвіниць біля головного фасаду. Над головним входом в тімпанс, на синьому фоні, вміщена корона над схрещеними митрополичою палицею та хрестом. Внутрішня розкриття висотного простору іде на всю висоту центрального нефу і куполу. Інтер’єр був розписаний групою віденських художників на чолі з Карлом Йобстом. Розписи виконані в дусі академізму, олією по штукатурці. Спочатку це був один із конкурсних проектів Ісаакіївського собору в Санки-Петербурзі. Така споруда не може не вразити.

На протилежному боці собору розкинувся сквер, який поступово переходить у Соборну (колись Австрійську) площу. Це найбільший майдан міста. Колись тут був, пустир на якому влаштовували ярмарки які супроводжувались музикою, штовханиною і розвагами. Його влаштовували влітку кожного року протягом 14 днів. На тимчасових дерев’яних помостах, прямо під відкритим небом, виступали мандрівні артисти і народні музики.

В центрі площі до 100 — річчя захоплення Буковини Австрією було встановлено монумент, що символізує Австрію. Його висота була понад 8 метрів, головна фігура з білого каравського мармуру, рельєфи з золота. Саме тоді ця площа стала площею Австрії. Ця офіційна назва, як і пам’ятник, існувала до румунської окупації 1918 року. За радянських часів на цій самій площі був споруджений обеліск Перемоги (1946). А блакитна чотирьох поверхова споруда біля обеліска — будинок колишнього буковинського Ландтагу (органу провінціального самоврядування). Проект будівлі був підготовлений Йозефом Главкою разом із Гаубіцом. Сама споруда виконана у строгих класичних формах між 1869-1873 роками. Колони центрального ризаліту, тимпани та сандраки над вікнами другого поверху — все це надає споруді урочистості та величності. Нині тут знаходиться чотирнадцятий корпус Чернівецького Національного Університету.

А тиха вулиця за університетським корпусом, що носить ім’я Омеляна Поповича, веде до псевдоготичного єзуїтського костьолу Серця Ісуса, збудованого у 1891-1894 роках на площі Ферденанда завдяки клопотанням місіонерів з товариства Ісуса. Проект церкви розробив директор Чернівецької школи ремесел професор Й. Ляйзнер. Внутрішній простір храму, який вміщав 800 осіб, повінчаний нервюр ними зводами, які опираються на стовпи. Інтер’єр будівлі в минулому прикрашали ікони видатних майстрів кінця ХІХ поч. ХХ ст., чисельні ліпні фігури, литі бронзові свічки, помпезні віражі, які «просіюючи» світло, створювали урочистий та спокійний настрій. 
Він одразу став окрасою міста. Його високий шпиль проглядається із всіх окраїн Чернівців, чаруючи глядача своєю величністю. Стрункі неоготичні форми витончений інтер’єр, різнокольорові вітражі, величний орган – все це надавало храму своєрідного західноєвропейського колориту. В даний час приміщення костьолу використовується Державним архівом Чернівецької області.