З Центральної площі бере свій початок одна з найкрасивіших артерій міста — це ансамбль пішохідної вулиці Ольги Кобилянської, колишня Панська (Herrengasse).
Вул. О.Кобилянської, кол. «Панська вулиця»
Одна з найкрасивіших вулиць Чернівців має назву Ольги Кобилянської
«Це вулиця, яку підмітали букетами троянд та на яку не пускали у брудному взутті». Саме так адже кожного ранку двірники мили бруківку і тротуари теплою водою з милом. А коли мешканці сіл приносили сюди сільгосппродукти, то найпорядніші з них ретельно витирали взуття при вході на цю вулицю. Тут були розташовані най фешенебельні салони, ресторани, кав’ярні, та кафе а також магазини кінотеатри банки тощо. Прогулюючись нею можна потрапити до Чернівецького краєзнавчого музею. Це найбільша скарбниця пам’яток старовини Буковини. Тут зберігається понад 84 тис. предметів, серед яких археологічні пам’ятки, природничі матеріали, стародруки зброя та багато інших речей.
Від Кобилянської можна спуститися вниз Вірменською до історичного вірменського кварталу з вірмено-католицьким храмом Святих Апостолів Петра і Павла, спорудженим за проектом архітектора Йозефа Главки. Сам храм ніколи не був діючим, бо якраз перед його освяченням в храмі повісився священик і тим самим осквернив церкву. Тепер це зал органної та камерної музики де часто лунають класичні мелодії.
Навпроти Вірменської церкви стоїть ще одна історична будівля, яка пов’язана з історичним життям це — Український народний дім, відкритий у 1887 році. За Австрії та Румунії це був осередок української культури. Тут довгий час містилась редакція газети „Буковина”, де було видрукувано першу книжку Марку Черемшини. Іван Франко читав тут перед публікою свої твори. Розписи актового залу на другому поверсі належать видатній українській малярці Августі Кохановській.
Спустившись ще трохи вниз вулицею М.Ломоносова ми виходимо на вулицю Руську де знаходяться будівлі „Руської” та “П’яної” церков…